ПВД під Коломак (Харківщина, 07-08.11.2015)
Коротеньке відео про похід вихідного дня (ПВД) в околиці Коломака (Харківська область). Коломацьке городище, вузько(широко)колійка, бобри, та багато іншого. Ходили разом з “Мандруймо Полтавщиною” та TopRope.com.ua
Як асфальтувалася вулиця Генерала Духова у Полтаві
27 травня 2015 року на своєму Фейсбуці я слізно попросив лайкнути пост. Умова була така: якщо пост набирає 78 лайків, я роблю так, щоб вулицю Генерала Духова у Полтаві відремонтували. Станом на 3 червня необхідної кількості лайків було досягнуто.
Гарячий хліб тече крізь пальці….
Гарячий хліб тече крізь пальці
Вистрілюють за океаном теплом хокейних шайб гавайці
Струна мереживом натягує за плечі
А шкіра рветься — лиш часник в аптечці
Єдине, що чекає тебе вранці, — карета
В ній горять нещадно бранці.
А білий лиш протягує стакан кефіру
І каже: не мовчи, це твоя віра.
Вернешся до того, чим жив ти,
На згарищі опустиш знов сокиру.
Не чуєш ти тих слів солодких —
Горить усе навколо.
В човні ти раптом, а навколо морок
Ковтає весла їхня кров солодка.
Стерно тріщить від твоїх зашкарублих співів
А чути можуть тільки ті, хто вже в могилі.
Керуй, давай, наляж вже, коли взявся
Дарма що почорніли пальці.
Твоя війна закінчиться до ранку
Сидітимеш з дітьми на ґанку, розповідатимеш як йшов
Маршрут не ходжений раніше,
і той залишив в мозку лиш пунктирні ніші.
Розкажеш як зубами стримав віру,
Як скидував приклад у відчаю від посмішки касира.
Мовчатимеш.
Віддавши руку за невидимих,
Отримав подзвін в скроню
І кинув умирати себе в полум’я агоній
Літали вони над тобою і кігті раз-по-раз занурювали в лікті.
Нема того.
І рук нема.
Обіцянок нема. Лишив собі лиш віру.
Бо ноги до самих ребер умерзли в шкіру.
26.09.2015
Ельбрус зі сходу. Походеньки 2013 року.
Сиджу собі тихенько на роботі, їм піченьки, запиваю чаєм. Жирію по-троху, нікого не чіпаю. Тишу офісного простору прориває дзвінок телефону: Славон. “Саня, є вільне місце в машині. Їдемо на Ельбрус. (Виїзд за 5 днів.) Ти з нами?”. За 5 секунд встигаю в голові скласти список зі 100 пунктів під назвою “Чому я не їду на Ельбрус!”.
Я ж ніколи не був у Великих Горах. Беру тайм-аут на роздуми, але вже через кілька годин в сторону Харкова летить коротка, але сильна як постріл СМСка: “Я їду.”
Що брати на “Гурби”. Частина 4. Спорядження та корисні речі
Без вступу і лірики. Нижче мої роздуми про те, що брати на “Гурби-Антонівці” тому, хто їде туди вперше і має не достатньо знань, щоб вирішити це самостійно. Для більш просунутих раджу ознайомитися з моїм іншим матеріалом: Гурби-Антонівці. Висновки по спорядженню.
Отже, крім боїв з суперником та диверсантами, постійного ходіння по піску та болотах, поїдання маминих бутербродів ти ще іноді спатимеш. А ще тобі потрібно буде в чомусь носити свої речі і чимось накриватися від дощу. Підемо по пунктах, ти будеш:
Що брати на “Гурби”. Частина 3. Гігієна та аптечка
Без вступу і лірики. Нижче мої роздуми про те, що брати на “Гурби-Антонівці” тому, хто їде туди вперше і має не достатньо знань, щоб вирішити це самостійно. Для більш просунутих раджу ознайомитися з моїм іншим матеріалом: Гурби-Антонівці. Висновки по спорядженню.
Ця частина буде про те, як повернутися додому в придатному до використання стані. Знову таки — загальні рекомендації, бо у всіх організм по-своєму сприймає відсутність душу, натертості на ногах, укуси п’явок та гадюки європейської.
Що брати на “Гурби”. Частина 2. Вода та їжа
Без вступу і лірики. Нижче мої роздуми про те, що брати на “Гурби-Антонівці” тому, хто їде туди вперше і має не достатньо знань, щоб вирішити це самостійно. Для більш просунутих раджу ознайомитися з моїм іншим матеріалом: Гурби-Антонівці. Висновки по спорядженню.
Ця частина буде про їжу. Це найбільш спірна тема, бо у кожного свої забаганки та звички — кожен вихований на своїх традиціях харчування. По їжі дам загальні рекомендації, бо гра може йти як активно, так і не дуже. Відповідно час на приготування гречки/карасів у сметані/яєць “пашот” може бути, а може і не бути, і їстимеш ти 3 дні соснові бруньки і давитимешся сухою мівіною. Але спочатку про воду.
Що брати на “Гурби”. Частина 1. Одяг і взуття
Без вступу і лірики. Нижче мої роздуми про те, що брати на “Гурби-Антонівці” тому, хто їде туди вперше і має не достатньо знань, щоб вирішити це самостійно. Для більш просунутих раджу ознайомитися з моїм іншим матеріалом: Гурби-Антонівці. Висновки по спорядженню.
Одяг має бути таким, який не шкода вимазати, порвати і викинути. Не факт, що саме так станеться з твоїм одягом, але прецеденти були. Тому брати улюблений светр з оленями не варто.