Гарячий хліб тече крізь пальці….

Гарячий хліб тече крізь пальці
Вистрілюють за океаном теплом хокейних шайб гавайці
Струна мереживом натягує за плечі
А шкіра рветься — лиш часник в аптечці
Єдине, що чекає тебе вранці, — карета
В ній горять нещадно бранці.
А білий лиш протягує стакан кефіру
І каже: не мовчи, це твоя віра.
Вернешся до того, чим жив ти,
На згарищі опустиш знов сокиру.
Не чуєш ти тих слів солодких —
Горить усе навколо.
В човні ти раптом, а навколо морок
Ковтає весла їхня кров солодка.
Стерно тріщить від твоїх зашкарублих співів
А чути можуть тільки ті, хто вже в могилі.
Керуй, давай, наляж вже, коли взявся
Дарма що почорніли пальці.
Твоя війна закінчиться до ранку
Сидітимеш з дітьми на ґанку, розповідатимеш як йшов
Маршрут не ходжений раніше,
і той залишив в мозку лиш пунктирні ніші.
Розкажеш як зубами стримав віру,
Як скидував приклад у відчаю від посмішки касира.
Мовчатимеш.
Віддавши руку за невидимих,
Отримав подзвін в скроню
І кинув умирати себе в полум’я агоній
Літали вони над тобою і кігті раз-по-раз занурювали в лікті.
Нема того.
І рук нема.
Обіцянок нема. Лишив собі лиш віру.
Бо ноги до самих ребер умерзли в шкіру.

26.09.2015